Режим роботи групи продовженого дня

Організація роботи групи продовженого дня

Режим роботи групи продовженого дня

Група продовженого дня є однією із форм виховання дітей і допомагає організувати найсприятливіші умови для їхнього відпочинку, навчання і виховання, поєднання навчально-виховної роботи на уроках і в позаурочний час. Вона забезпе­чує, враховуючи вікові особливості, їхній розумовий, мораль­ний, естетичний, фізичний, духовний розвиток, створює умови для організації продуктивної праці, відкриває можливості все­бічного виявлення і розвитку індивідуальних, здібностей, запи­тів та інтересів дітей.

Успішна робота продовженого дня залежить не тільки від того, наскільки цілеспрямовано спланована робота, але й на­скільки правильно організований у ній режим. Від раціонально­го, з точки зору педагогічної і гігієнічної побудови, режиму за­лежить підвищення успішності, збереження достатньої праце­здатності і попередження втомлюваності учнів. Дотримання упродовж тривалого часу правильного режиму сприяє зміц­ненню здоров'я, створює життєрадісний настрій і підвищує працездатність школярів. Неухильне дотримання режиму ви­ховує в учнів такі цінні якості як дисциплінованість, акуратність, організованість.

Правильне чергування в режимі дня праці і відпочинку в свою чергу сприяє збереженню в дітей найвищої працездатності.

Режим дня в групі повинен відповідати психолого-педагогічним, гігієнічним і віковим особливостям учнів і сприя­ти перетворенню в єдиний гармонійний процес навчально-виховну роботу, відпочинок і трудову діяльність школярів.

При плануванні режиму роботи групи продовженого дня необхідно врахувати такі вимоги:

- відповідність режиму віковим особливостям школярів;

- педагогічне забезпечення чергування режимних момен­тів;

- раціональний розподіл часу на навчання, харчування, відпочинок, позакласні і позашкільні заходи, в тому числі максимальне перебування дітей на свіжому повітрі;

- чітку організацію роботи дитячого колективу, єдність ви­мог до дітей і контроль за їх діяльністю.

Орієнтуючись на рекомендовані режими і беручи до уваги місцеві умови (черговість проведення годин дозвілля і прогу­лянок на території школи, час роботи загальношкільних гуртків і секцій), вихователь розробляє режим конкретної групи про­довженого дня, враховуючи пропозиції вчителів, побажання батьків.

Після уроків учням пропонується перебувати на свіжому повітрі 30-60 хв.

Обід - 30 хв.

Прогулянки, ігри, суспільне корисна праця - 1,5-2 год.

Полуденок - 10 хв.

Самопідготовка -1-1,5 год.

Робота в гуртках, заняття за інтересами - 1-1,5 год.

Режим дня є законом життя і діяльності всього педагогічно­го та учнівського колективів школи. Психолого-педагогічне значення режиму полягає в тому, що він забезпечує чітку орга­нізацію життя і діяльності педагогів і учнів, виробляє в них (від­повідний стереотип, сприяє піднесенню якості всієї навчально-виховної роботи.

Дбаючи про виконання режиму, слід пам'ятати, що зайва регламентація діяльності вихованців стримує їх ініціативу й самодіяльність. Діти повинні мати час побути на самоті або в невеликому колі друзів.

Режим дня учнів не може бути постійним, він динамічний, і як динамічне саме життя школи. Періодично, залежно від змін місцевих умов, удосконалення навчально-виховного процесу, педагоги переглядають раніше вироблений режим.

Правила внутрішнього розпорядку складають на основі за­гально-педагогічних вимов до організації і проведення навча­льно-виховної роботи, місцевих умов і можливостей.

Організація навчально-виховного процесу

Педагогічний досвід роботи переконує, що всі елемента щоденного плану можна сконцентрувати по таких етапах, які можна щоденно конкретизувати різними видами діяльності.

Організація групи продовженого дня

1. Прийом учнів у групу.

Обмін інформацією з класоводом про навчальні завдання для учнів.

Відзначення відсутніх учнів у журналі і вияснення причин відсутності.

Звільнення від перебування на групі хворих учнів згідно розпорядження медичної сестри та письмового (усного) про­хання батьків.

Оголошення учням основних заходів протягом дня.

Організація підготовки учнів до години дозвілля, «спортив­ної години» (переодягання у спортивну форму, підбір інвента­ря) чи до обіду (при 5-ти уроках).

Повторення правил поведінки учнів у коридорах, дворі, на сходах, вулиці.

Організаційний вихід учнів з класу.

2. Година здоров’я

Мета: Сприяти активному відпочинку дітей після розумової діяльності, розвивати м’язеву систему, покращити роботу серцево-судинної та дихальної системи, удосконалювати навики стрибання, метання в ціль і на дальність. Виховувати кмітливість, спритність, чесність, дружбу, дисциплінованість.

Інвентар: М’ячі (великі і малі), обручі, скакалки, кеглі, естафетні палички, прапорці, мішечки з піском.

- Підготовча частина.

Шикування. Ознайомлення зі змістом години здоров’я. Ходьба, різновиди ходьби. Повільний біг з переходом у ходьбу.

Рухові вправи на розвиток м’язів рук і ніг.

- Основна частина

Естафет, рухливі ігри.

- Заключна частина.

Шикування. Ігри низької рухливості. Дихальні вправи. Приведення організму в спокійний стан. Підведення підсумків. Організоване повернення в клас.

Година дозвілля

«Спортивна година»

Згідно з орієнтовним режимом дня, «спортивну годину» доцільно проводити після закінчення уроків. Вона проводиться з метою відпочинку дітей після розумової діяльності, загарту­вання і зміцнення організму, фізичного їх розвитку, закріплення навичок поведінки у колективі.

Особливістю цих занять є те, що вони проводяться у не­вимушеній обстановці, здебільшого у формі гри. Тривалість цих занять залежить від багатьох обставин: втоми, попере­днього виду діяльності, активності учнів, погодних умов. При ознаках перевтоми необхідно перейти до легких вправ чи ігор або припинити їх виконання на деякий час. Оскільки перебу­вання дітей на свіжому повітрі - важливий фактор загартуван­ня, зміцнення здоров'я, підвищення працездатності дітей, тому незалежно від пори року ці заняття слід проводити на свіжому повітрі. Лише в разі негоди (дощ, сильний мороз, завірюха) їх переносять у спортивний зал, актовий зал, коридори. При про­веденні години дозвілля на відкритому повітрі широко викори­стовуються м'ячі, скакалки, обручі, санчата, лижі, ключки.

«Спортивну годину» доцільно проводити після закінчення уроків (для учнів, які навчаються в 1-у зміну). Час фізкультур­них занять визначається режимом групи продовженого дня з урахуванням конкретних умов школи. У план кожного заняття, як правило, включають від 3 до 5 основних видів фізичних вправ з ходьби, бігу, стрибків, метання, лазіння, а також рух­ливі ігри чи естафети.

Вправи мають бути нетривалими і чергуватися з коротко­часним відпочинком. Інтенсивні фізичні вправи і рухливі ігри слід чергувати із спокійними. «Спортивна година» не дублює урок фізкультури, але має певну структуру. Заняття почина­ється з організації групи і пояснення його змісту. Після шику­вання в шеренгу, колону чи коло й усвідомлення завдань за­няття діти роблять невеличкий пробіг у повільному темпі (мож­на чергувати з ходьбою), виконують загально-розвиваючі вправи і переходять до основних вправлянь - бігу, стрибків, метань, рухових ігор тощо.

У режимі групи продовженого дня бажано організовувати змагання, фізкультурні свята, спортивні вечори.

«Спортивна година» може бути дуже різноманітною, але обов'язково доступною віковим особливостям і можливостям школярів. До доступних можна віднести наступні види рухів:

- ходьба звичайна і з різними рухами рук, ніг і тулуба, зви­чайна і швидка ходьба по периметру площадки і зі змінами напрямку руху, ходьба на носочках і п'ятках;

- біг повільний і швидкий, з виконанням завдань по сигна­лу, біг у чергуванні з ходьбою, біг з подоланням нескладних перешкод (перестрибування «канави», перебігання по гімнас­тичній лавочці та інші);