середа, 9 березня 2016 р.

Шевченківські дні

Напевно в Україні не має такої людини, яка б не чула про генія українського народу - Тараса Григоровича Шевченка. Кожен із нас, хоча б, раз в житті перилистав Кобзаря, знає невмирущий Заповіт Шевченка. Українці знають, що весна розпочинається із Шевченка. Творчість цього поета не можна не любити.   Вихованці групи продовженого дня не виключення. Вони відвідали бібліотечний урок, присвячений Тарасу Григоровичу. 
У чому ж феномен нашого великого митця? Чому і сьогодні, майже через півтора століття після його смерті, твори, написані Великим Кобзарем, хвилюють, навчають, тривожать душі? Син кріпака, сирота змалку, талановитий юнак, що не має змоги розвинути свій талант художника… 
Про ці факти з життя Тараса Григоровича ми знаємо давно. До уваги учнів були представлені вірші, поеми Тараса Шевченка у виконанні учнів нашої школи. У душах дітей запалився вогонь патріотизму та любові до України і її культурної спадщини.
Щиру подяку висловлюємо працівникам Рівненської міської бібліотеки                    філії  № 2 за цікаву й теплу зустріч.






Інтелектуальні розваги

Вихователь групи продовженого дня Дзига Наталія Миколаївна березня організувала шахово-шашковий турнір між учнями 2 - 4 класів. Активну участь взяли не лише хлопці, а й дівчатка. За ходом гри слідкували учні-судді, які добре знають правила гри. Найактивнішими учасниками були: Романовський Богдан, Іванов Микита,  Мазанович Максим, Мельников Максим,  Герасименко Михайло, Ковальчук Анастасія. На турнірі панувала позитивна спортивна атмосфера, учні були зацікавленими та зосередженими.
 

Сім кольорів щастя

Що таке щастя? Над цим питанням задумувались, напевно, усі люди на світі. Учні 2-4 класів, вихованці групи продовженого дня теж спробували вивести свою формулу щастя. Вихователь Дзиґа Наталія Миколаївна допомагала дітям визначатися з найголовнішими орієнтирами у житті. Дискутуючи, фантазуючи, діти створили-таки «Квітку щастя». Вирішили, що найголовніше – жити під мирним небом, бути здоровими, щодня бачити усміхненими рідних і близьких. 

понеділок, 30 листопада 2015 р.

Екскурсія в природу. Прощання з осінню.

ЕКСКУРСІЯ В ПРИРОДУ «ОСІННЯ ПОДОРОЖ»
Мета: виявити зміни, що сталися у неживій природі, в житті рослин: забарвлення листя, листопад, зміни в трав'яному покриві; установити причини, що зумовлюють ці зміни; розвивати спостережливість, уміння порівнювати, узагальнювати; ознайомити дітей з охороною здоров'я восени; виховувати дбайливе ставлення до рослин, до свого здоров'я.
Обладнання: термометр, загадки, ігри.
Тип уроку: урок-екскурсія.
ХІД УРОКУ
I. Підготовка учнів до екскурсії
Екскурсію можна провести у ліс або парк. Учитель завчасно ретельно вивчає, які саме об'єкти живої та неживої природи зможуть побачити учні. Діти вивчають вірші, народні прикмети про осінь. Пригадати з учнями правила поведінки в лісі.
II. Проведення екскурсії
— Відгадайте загадку.
Хто вона, ота красуня
В золотім намисті,
Що без пензля і без барв
Скрізь малює листя?
На деревах листя те
Так блищить, мов золоте! (Осінь)
— Яка зараз пора року?
— Які осінні місяці ви знаєте?
— Чи знаєте ви, чому вони так називаються?
–Чи знаєте ви звідки прийшла до нас Осінь?

ЛЕГЕНДА ПРО ОСІНЬ (дО ЛЕГЕНДИ ПРЕЗЕНТАЦІЯ)
Колись, дуже давно: коли у свiтi панували мир i гармонiя, а замiсть людей Землю заселяли Боги, зароджувалося чимало цiкавих легенд... Як ось, наприклад, ця: загадкова, барвиста, як i сама її героїня, легенда про Осiнь. І так, почнiмо...
В одному чудовому мальовничому куточку Землi, який в тi часи вважався центром всього всесвiту, зустрiлися Богиня достатку Абунденція i Бог дощу ДащБог. Молодi, ще зовсiм юнi Боги закохалися один в одного, i, отримавши дозвiл вiд Головного Бога Зевса, з’єднали своє кохання i поселилися на Золотiй Горi. i народилася у них чарiвна, золотоволоса дiвчинка, яку вони назвали — Осiнь.
З кожним роком дiвчинка робилася все гарнiшою i гарнiшою. Її добротi дивувалися всi. Добре серце Осенi та її неймовiрна врода зачаровувала усiх Богiв-юнакiв. Проте, настав одного разу у всесвiтi переворот, який змусив Головного Бога Зевса переселити всiх Богiв з Землi на єдину Гору Олiмп, у зв’язку з тим, що Землю почали заселяти простi смертнi люди.
Поселивши своїх Богiв на Горi Олiмп, Зевс змушений був також створити зручнi умови для життя смертних, i назначив кожному зi своїх пiдопiчних Богiв вiдповiдне призначення. Так Боговi сонця — дарувати людям тепло, зiгрiвати Землю; Посейдону — панувати над усiма океанами й морями... Кожен Бог мав своє чiтке завдання. Батьки красунi Осенi також мали своє визначене призначення: ДащБог — мав завдання поливати дощем Землю i цим самим допомагати своїй коханiй дружинi: Богинi достатку Абунденції
збiльшувати врожайнiсть усього рослинного свiту, який необхiдний для нормального iснування смертних людей.
Все було добре : люди жили своїм життям, як i Боги, народжували i ростили своїх дiтей, а самi Боги допомагали їм у цьому. Ще зовсiм молодим та юним Богам, Зевс також доручив невеличкi завдання. Так, молодiй красунi Осенi було доручено у вiдведений в роцi перiод, а ми його сьогоднi називаємо “Осiнньою порою”, зафарбовувати у жовто-гарячий колiр листочки на деревах та кущах. В свою чергу одному з молодих Богiв-юнакiв — Вiтерцю, доручив зривати цi, наче золотi, листочки i кружляти їх у ритмi “осiннього вальсу”.
Бог Зевс строго-настрого заборонив своїм Богам эближуватися iз звичайними смертними людьми, обмеживши їхнi взаємовiдносини лише допомогою людям зi сторони Богiв в покращеннi умов їхнього повсякденного життя. Проте, неймовiрною вродою юної Богинi Осенi зачаровувалися як Боги-юнаки, так i юнаки серед людей.
Осiнь i гадки не мала, що юний Бог Вiтерець, син Бога Посейдона та Богинi Вiхоли, був таємно закоханий в неї. Можливо, якби вона знала про це, то мабуть i не сталося б того найстрашнiшого, що чекало попереду ще зовсiм юну красуню Богиню. А сталося те, що в неї закохався смертний!
Простий хлопчина iз звичайної селянсько сiм’ї був донестями закоханий в Осiнь. І своїм гарячим серцем, молодий хлопець все ж зумiв завоювати взаемнiсть почуттiв у своєї єдино красунi Осенi. Осiнь переступила закон Зевса i покохала смертного всiм своїм добрим золотим серцем.
Юнак зробив те, чого не встиг зробити молодий Бог Вiтерець: вiн зiзнався у своїх щирих та гарячих почуттях до Богинi, i цим самим отримав у винагороду рiвносильну любов Осенi до себе. Вiтерець же дуже ревнував та виношував у свой вiтрянiй головi страшний намiр — згубити життя смертного юнака. Проте, Вiтерець ще був надто юний та слабкий, щоб це зробити.
Богиня Осiнь настiльки сильно любила свого смертного, що готова була зректися звання Богинi... І з цим проханням попрямувала на саму вершину Олiмпу до Головного Бога Зевса. Зевс уважно вислухав Осiнь, i на Радi Всiх Старiйшин-Богiв, вирiшив задовiльнити прохання закоханої Осенi. Вiдiбравши у неї титул Богинi, вiн зiслав її з Гори Олiмп на Землю, прирiвняши її до звичайних смертних. Осiнь стала такою ж людиною, як її коханий.
Вiтерець же не переставав думати про свiй смертельний замах на життя молодого хлопця...
Закоханi Осiнь та юнак зажили щасливим земним життям пiд покровительством Олiмпiйських Богiв. Лише ревнiсть i чорнi намiри одного Бога Вiтерця, створювали, на перших порах, незначнi та все ж таки перешкоди у нормальному життi молодого хлопця. Невгамовний Вiтерець жбурляв у чоловiка своєї коханої Осенi рiзного роду речi, якi тiльки були йому пiд силу. А поскiльки сили його ще були надто малi, то i шкоди як такої вiн йому завдати не мiг.
Йшли роки. Осiнь народила своєму чоловiковi трьох гарненьких та здоровеньких синочкiв, яких воин назвали Вереснем, Жовтнем та Листопадом. Усi вони були дуже схожими на свою люблячу маму : такi ж красивi; та смiливi, як їх батько.
Проте за цi роки i Вiтерець набрався бiльшої сили i вже давно не був тим Вiтерцем, що лише зривав з дерев листочки, вiн став зовсiм могутнiм Буревiєм, пiд силу якому було викорiнення з землi дерев. Разом iз силою вiтерця виросла i його ненависть та ревнiсть до чоловiка красунi Осенi. І ось одного разу, коли молодий батько трьох синiв та люблячий чоловiк своєї дружини Осенi пiшов в лiс за дровами, сердитий на нього за своє втрачене кохання Вiтерець своєю потужною силою Буревiя, яку вiн набув за всi цi роки, - вирвав iз корiнням з землi велетня-дуба i, пiднявши його високо у повiтрi, з неймовiрною силою своєї ненавистi кинув його на чоловiка “своєї” Осенi, забивши його до смертi.
Вiтерець своїм жахливим вчинком зрадив довiру Зевса i за це був жорстоко покараний: роззлючений Бог Зевс ув’язнив його у пiдземеллi на вiки. Саме тому ми сьогоднi чуємо чимало про такi страхiтливi стихiйнi лиха, як землетруси: розгнiваний на весь свiт i на весь Олiмп Вiтерець, замiсть листочкiв та дерев змушений тепер штовхати пiдземнi плити, завдаючи цим самим руйнiвних збиткiв на Землi.
Красуня Осiнъ, дiзнавшись про страшну смерть свого коханого, день i нiч лила гiркi сльози, якi для її батька — ДащБога здавалися нескiнченним проливним дощем. І лише її рiднi синочки: Вересень, Жовтень та Листопад допомагали їй жити на цьому свiтi.
Зевс не мiг спокiйно дивитися , як страждає молода мати без свого чоловiка i вiн вирiшив повернути їй титул Богинi i разом з синами забрати назад на Гору всiх Богiв — Олiмп.
З того часу Осiнь знову почала фарбувати у жовто-гарячий колiр листочки дерев та кущiв, а її сини: Вересень, Жовтень i Листопад, - перетворилися у окремi мiсяцi, якi стали невiд’ємними часточками своєї матерi — красунi Осенi.
Осiнь та її сини перейняли вiд своїх рiдних Богів: Богинi достатку Абунденції - дарувати врожайнiсть та щедрiсть землi, i цим самим дарувати людям життя вiд вирощених пiд золотим сонцем та регулярно пiдлитих ДащБогом харчiв рослинного свiту. Фрукти та овочi дарованi Осiнню та її синами стали невiд’ємною часткою життя всього земного людства.

— Які дні восени?
— Чи часто віє вітер?
— А яке осіннє явище ми часто спостерігаємо, ви дізнаєтеся, відгадавши загадку.
Йшов Мокрисько — довгі ноги, Вп'ялись ноги у пісок. Заблищали всі дороги, Одяг враз увесь промок. (Дощ)
— Яке зараз небо?
— Як гріє сонечко — сильніше, ніж декілька днів назад, чи слабше?
— Яка зараз температура повітря? (Вимірювання температури повітря за допомогою термометра.)
— Як, за вашими спостереженнями, змінилась погода у нашій місцевості порівняно з літом?
— Як змінився ліс? Зверніть увагу, який він гарний восени, укритий золотом і багрянцем. Наш народ про цю чудову пору року склав багато загадок, прислів'їв, приказок. Давайте пригадаємо деякі з них.
• Хто золотом дерева вкриває, а потім його зриває? (Осінь)
• Невидимка ходить в гаї, всі дерева роздягає.
• Як листя жовтіє, то поле смутіє.
• Я дерево-красень, зовуть мене... (ясень).
— Зверніть увагу на зміну кольору листя на різних деревах і кущах. (Зразки листків)Ось перед вами бузок і. вільха. Які в них листочки? (Зелені)
— А ось клен і горобина. А які в них листочки? (Червоні)
— А берізки які красиві! Ніби одягнені в золоті сарафани. Саме через те, що листя різноманітно забарвлене, ліс ранньої осені такий гарний. Цю пору називають золотою.
— А що ще відбувається з листям кущів і дерев? (Опадає.)
— Чому ж листочки опадають?
— Тепер зверніть увагу на трав'янисті рослини. Чи змінились вони порівняно з літом? (Теж змінюють колір.) Вони не просто тьмяніють, в'януть. Уважно придивіться до них — і побачите, що трав'янисті рослини восени не менш різноманітні за кольором, ніж дерева і кущі. Але деякі з них навіть цвітуть.— Погляньте довкола себе. Які предмети природи вас оточують?
— Що з побаченого належить до живої природи? До неживої природи?
Гра «Живе — неживе»
Учні об'єднуються у дві команди, призначають ведучого, який швидко називає різні об'єкти. Якщо він називає об'єкт живої природи, діти підводять руки, якщо неживої — присідають. Той, хто помилився, залишає гру. Перемагає команда, у якій залишиться більше учасників.
— Чи подобається вам у лісі? Чому?
— Своєю поведінкою людина може принести користь довкіллю або, навпаки, завдати шкоди. Так, рослини і тварини зникають через те, що люди чинять їм зло: виривають із корінням квіти, полюють на тварин у період, коли цього не можна робити, інколи діти руйнують гнізда птахів.
Чи буде збережена природа, залежить від кожного з нас.
Гра «Найцікавіша хмаринка»
Повертаючись додому, учні розглядають хмаринки, порівнюють, шукають, які з них схожі на предмети навколишнього світу.
IV. Домашнє завдання
Намалювати ілюстрацію «Осіння прогулянка».


четвер, 5 листопада 2015 р.

Поради вихователю ГПД

ПАМ'ЯТКА ВИХОВАТЕЛЕВІ ГПД  
        1.Прийом дітей:
а) бесіда з учителями:
      - перевірка відвідування;
      - самопочуття, поведінка, навчання дітей;
      - особливості домашнього завдання;
б) корекція планів.
       2. Початок роботи:
а) ознайомлення батьків із проблемами дітей;
б) прийом приміщення групи;
в) ознайомлення дітей із планом на день;
г) проведення індивідуальних та групових бесід з дітьми.
       3. Організація харчування:
а) організація чергування в їдальні;
б) перевірка чистоти рук, рушників;
в) проведення бесід щодо поведінки в їдальні;
г) контроль за дотриманням правил поведінки в їдальні.
        4. Прогулянка:
а) організація провітрювання приміщень під час прогулянки;
б) стеження за одягом дітей;
в) ознайомлення з планом прогулянки;
г) бесіда "Правила поведінки під час прогулянки";
д) організація спостережень за погодою, змінами в природі;
е) організація спортивної години;
є) організація ігор за вибором дітей;
ж) підбиття підсумків прогулянки.
        5. Організація та проведення самопідготовки:
а) спостереження за підготовкою робочих місць;
б) дотримання правил проведення самопідготовки;
в) контроль за виконанням домашніх завдань.
        6. Завершення роботи групи:
а) стеження за зборами дітей;
б) стеження за прибиранням приміщення.

ОРГАНІЗАЦІЯ ТА ПРОВЕДЕННЯ САМОПІДГОТОВКИ 
Завдання самопідготовки
  1. Закріпити навики самостійної роботи.
  2. Виховувати в учнів організованість, зібраність, дисциплінованість, самостійність.
  3. Формувати позитивне ставлення до навчання, здібність своєчасно, у відповідний термін виконувати домашнє завдання.
  4. Навчити користуватися довідковою літературою, словниками.
Основні структурні елементи самопідготовки
  1. Організація початку самопідготовки.
  2. Підготовка до самостійної роботи.
  3. Самостійна робота дітей.
  4. Самооцінка, взаємоперевірка, оцінка роботи.
  5. Підбиття підсумків роботи.
Методика проведення самопідготовки
      Самопідготовка проводиться в один і той же час. Під час самопідготовки не дозволяється відвідувати заняття гуртків та додаткові заняття. У виняткових випадках за узгодженням з батьками та адміністрацією цей пункт може бути порушений.
       У класі спільно з дітьми повинні бути розроблені правила поводження під час самопідготовки. Із дітьми необхідно обговорити такі питання:
                - як слід готуватися до самопідготовки;
                - гучність розмови;
                - ходіння по класу;
                - що робити, якщо ти виконав домашнє завдання раніше, ніж інші діти.
Позиція вчителя-асистента
- Своїми запитаннями спонукає дітей до пояснень, розповіді про те, що необхідно вчинити, як виконати роботу;
- демонструє своєю поведінкою "незнання";
- хвалить тих дітей, які демонструють "шкільну" поведінку, а не "дошкільну", тобто "Поводяться як справжні школярі";
- користується знаками навчальної співпраці, якими користується клас на уроках.
Домашні завдання
- Рефлексивні (розповісти батькам про те, що дізналися сьогодні на уроці);
- навичкові (формування навику письма та ін.);
творчі.
   Якщо завдання рефлексивні, вчитель-асистент просить дітей розповісти про те, що вони дізналися на уроці. Учні під час розповіді повинні користуватися своїми зошитами і підручниками.
    Якщо завдання навичкове, то виконання домашнього завдання проводиться у вигляді уроку, де усі учні працюють синхронно, разом з учителем-асистентом.
    Якщо завдання творче, вчитель-асистент допомагає дітям спланувати виконання домашнього завдання, обговорює разом із дітьми можливі варіанти та шляхи виконання.
Орієнтовний порядок проведення самопідготовки у 2 класі
- підготовка й перевірка готовності дітей (на парті - щоденник, ручка, олівці);
- повторення правил поводження під час самопідготовки;
- з'ясування, що задано (по щоденнику);
- підготовка до виконання першого завдання (наприклад, з математики - на парті тільки те, що знадобиться під час виконання завдання з математики);
- синхронне виконання домашнього завдання під керівництвом вчителя-асистента;
- вибір критеріїв оцінювання із запропонованих та самооцінювання роботи;
- виконання наступного завдання за таким же планом.
Орієнтовний порядок проведення самопідготовки в 3-4-х класах
- Діти читають по щоденнику, що задано (учитель фіксує на дошці), знаходять завдання. Якщо завдання виконується не в робочому зошиті, записують у зошиті дату, слова "Домашня робота", вид роботи (вправа, задача, рівняння);
- читають завдання самостійно двічі, підкреслюють "головні" слова;
- разом з учителем діти складають план виконання завдання у вигляді шкали на полях, використовуючи "головні" слова;
- учитель вмикає таймер на 20 хв;
- самостійне виконання завдання учнями;
- самоконтроль за шкалою з алгоритмом виконання (учень ставить "+", якщо крок зроблено);
перевірка виконання завдання з сусідом. Якщо виникла розбіжність, пара не змогла прийти до одного рішення, то у дітей є право звернутися до вчителя;
- самооцінка роботи (учень ставить на полях дві шкали - правильність, акуратність);
- перерва.
Після виконання всього домашнього завдання учні складають зошити у портфелі. Якщо учень не встигає виконати домашнє завдання, то він бере додому все необхідне для виконання.